Про подію
7 липня о 17:00 у Національному музеї «Київська картинна галерея» відбудеться відкриття актуального виставкового проєкту «Рани міст» від творчої групи представників НАОМА. Осмислення трагічного сьогодення через призму руйнівного впливу війни на архітектуру міста – ідейна основа усіх робіт учасників виставки.
#KNAG_ranymist
Свідомо чи несвідомо, всі ми впливаємо на середовище, яке нас оточує. Будучи невід’ємним елементом суспільства, кожен із нас щодня бере участь у створенні, розвитку та становленні міста. Знайомство з містом завжди починається з його архітектури: будь-яка маленька чи велика споруда, пошарпана «хрущовка» чи сіра панелька, розкішний історичний палац чи вишукана приватна садиба, сучасні елітні багатоповерхівки або ж простенькі «коробки», запаморочливі офісні хмарочоси чи малі архітектурні форми – усе це формує його обличчя, його образ, його історію. Кожен будинок має душу: з його появою на мапі пов’язані людські долі, а подеколи – буття цілого покоління може тісно переплестися з одним із них. Місто є цілісним організмом, а отже руйнування чи втрата будь-якої частини незворотно змінюють його вигляд, залишаючи глибокі шрами, що завжди нагадуватимуть про минуле…
Дослідження цієї непростої теми й об’єднало молодих київських художників, чия творчість представлена в цьому проєкті. Осмислення ролі архітектурної спадщини розпочалося митцями спочатку в контексті варварської забудови міст України, а згодом – руйнівних наслідків, що із собою принесла війна. Війна нівечить усе на своєму шляху, змінюючи звичні краєвиди до невпізнаваності. Руїни – доля багатьох житлових будинків та історичних пам’яток нашої країни і сьогодні саме до них прикута увага всього світу. «Чи не опинюсь в одному з них саме я?» – німе питання, що повисає у повітрі під час кожної повітряної тривоги.
Цю частину нашої дійсності документують автори у своїх творах, акцентуючи на втратах, які несе українська архітектура: від буквальних живописних зображень сучасних міст як у Максима Малильо та Анатолія Погорілого до метафоричних у Романа Дорчинця – через образ людини, що перебуває у стані анабіозу. Живописні твори органічно доповнені графічними композиціями Ореста Гірного, основною діяльністю якого є створення архітектурних проєктів. Особливою частиною експозиції є об’ємні просторові роботи Єлизавети Державицької – мініатюри зруйнованих будинків з інтер’єрами, відтвореними до найдрібніших деталей, що дають змогу відчути ефект присутності.
Кожен художник по-своєму відображає тему пораненого міста у своїх творах, занурюючи нас у вир емоцій і переживань, пов’язаних зі знищенням того, що ми називаємо своїм домом. Та на меті творчої групи не є проста констатація фактів: кожна робота стала можливістю привернути ще більше уваги всього світу до втрат, що несуть наші культура та мистецтво, з вірою в серці про збереження того, що залишилося, та відновлення того, чого більше немає.
Проєктна група: Олена Боримська, Анастасія Швидюк, Олександра Рижова, Олександра Кабакова, Ірина Хоменко.
Відкриття виставки – 7 липня о 17:00 (вхід вільний).
7 липня о 16:00 також відбудеться прес-тур, для акредитації на подію просимо заповнити цю форму: https://forms.gle/L27Hsbe1qMgYuwFx6
Виставка триватиме з 7 липня по 6 серпня.
Вартість повного вхідного квитка – 150 грн (пільговий – 75 грн).
Музей приймає відвідувачів за адресою вулиця Терещенківська, 9, за звичним графіком роботи: (з 11 до 18 години (крім понеділка та четверга); з 11 до 19 години у вівторок).
