Валерій Петриковець

Старокиївська гора

6518

4815

1986

Адреса

вул. Володимирська, 2-4

Про місце

Старокиївська гора знаходиться в центрі стародавнього Верхнього міста. На ній за велінням хрестителя Київської Русі Володимира Святославовича була споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами і урочисто освячена в 996 р перша в Київській Русі кам'яна церква – храм Пресвятої Богородиці, відомий ще як Десятинна церква.

Ця назва пов'язана з десятою частиною княжих доходів (десятиною), яка щорічно виділялася на будівництво та утримання церкви. Десятинна церква була найважливішим центром давньоруської культури. Тут зберігалися християнські святині (наприклад, мощі святого римської церкви Климента), церковна десятина, «мірила торгові» – еталони мір і ваги; функціонували багатюща бібліотека і школа, створювалися перші літописи, були поховані перші східнослов'янські правителі-християни – княгиня Ольга, Володимир Великий і його дружина – візантійська княжна Анна.
В грудні 1240 р. Київ захопили татари і стінобитними знаряддями зруйнували храм, залишивши нащадкам лише можливість наукової реконструкції цієї унікальної споруди.
Вчені припускають, що це був трехнефовий хрестово-купольний шестистовпний храм, оточений на початку XI ст. з трьох боків галереями і прикрашений мозаїками і фресками. В результаті багаторічних розкопок залишків храму були відкриті фрагменти автентичних фундаментів і мозаїчних підлог. Їх можна побачити на Старокиївській горі, поблизу будівлі Національного музею історії України.
Не можна не помітити праворуч від входу в музей реконструкцію капища, відтворену відомим археологом В. Хвойкою в 1907-1908 рр., і «кам'яних баб» біля стін музею – свідоцтв язичницького періоду нашої історії. Обійшовши будівлю музею зліва, можна потрапити на оглядовий майданчик, з якого відкривається панорама Подолу. У центрі майданчика – камінь з викарбуваними давньослов'янською в'яззю знаменними словами Нестора Літописця: «Отсяда пішла Руська земля».
Верхнє місто – це найдавніша частина Києва, в сучасній топографії міста обмежена вул. Ярославів Вал, Львівської площею, схилами гір за вулицями Великою Житомирською та Десятинною. Тоді його загальна площа зі зведеними тут дворами великого князя і митрополита, соборами і палацами становила понад 80 га.

Відгуки Відгуки про організатора 0

Залиште свій відгук