Запрошуємо вас відвідати нову виставку "Понівечене небо" в нашому музеї. Це проєкт трьох молодих українських митців (Дмитро Доценко, Костянтин Лапушен, Марія Шапранова) присвячений “уривкам пам'яті” минулого життя, яке зруйнувала війна, болю та правді – різкій із гіркотинням та присмаком ненависті.
Відкриття виставки відбудеться в п'ятницю 24 березня з 16:00 до 18:00. Вхід вільний.
Чути приємний дитячий сміх, але так далеко, що ледве розумієш, що він належить саме дитині. Це відголосок, ехо минулого. Він такий чистий... Але його перебивають крик та вибухи. Ти намагаєшся зосередитись на цьому сміху, але тримаєшся за образи розбитих доль. Їх неможливо позбутись – окрім як перетворити їх на мистецтво.
Дмитро Доценко, викарбував страшні та несправедливі події війни на полотні «Український Ренесанс», бо відчуває відповідальність документувати їх, тому кожен символ, знак чи образ вказують на те, що відбувалося і досі відбувається на окупованих територіях: звʼязані руки за спиною, сліди пострілів в потилицю, сміттєвий чорний пакет на голові…
Інсталяція «Викрадене дитинство» Костянтина Лапушена говорить про життя дитини війни, у якої силою забрали свято, яскравість, навіть буденність. Ця дитина – збірний образ всіх долей наших дітей: евакуйованих, депортованих, осиротілих, скалічених...
Старі сімейні фотографії, фотографії близьких друзів, листівки та уламки російської зброї на колажних роботах Марії Шапранової – це комунікація з минулим, “уривки памʼяті”, і кожен із них це фрагмент пазлу, за допомогою якого можна деконструювати реальність та скласти нову історію.
Ми чуємо: «Немає шляху назад». Ми не можемо повернути життя та спокій цілої нації, неможливо повернути дітей, батьків, рідних та друзів. Це повинно було знесилити нас, але ні. Ми чуємо: «Немає шляху назад? – Йди вперед! Не забуваючи про всіх, чиє тіло лежить в землі, а душа спостерігає за нами з понівеченого неба».
Кураторка Ірина Хоменко.