Кіноклуб Oldschool повертається з програмою «Фабрика соцреалізму, ч. ІІ», що стане продовженням минулорічної програми присвяченої кінематографу 1930-х.
В українському радянському кіно 1930-ті роки постають добою парадоксу. Посилення цензури та прискорення централізації кіновиробництва відбуваються поруч з появою нової естетичної програми – соціалістичного реалізму.
В кіно цей парадокс посилювався приходом звуку, що міметично навпаки мав наближати екран до життя. Так поставав новий канон надто умовного, утопічного, оптимістичного фільму зі структурою казки. В ньому репрезентація — підміняла собою реальність, а образ — факт.
Програма «Фабрика соцреалізму, ч.ІІ» продовжує дослідження впливу соцреалізму на історію українського кіно, насамперед відстежуючи еволюцію відносно незалежної кіноіндустрії 1920-х та її ключових постатей (Олександр Довженко, Михаїл Кауфман, Іван Кавалерідзе, Георгій Тасін) у бік нових виразних засобів та нових тем: колективізації, індустріалізації, зростання напруженості у міжнародних відносинах радянського режиму.