Genesis. Opera of memory

В 1544 році Джуліо Камілло завершує свій трактат “Ідея театру”, всеохопну ренесансну театральну теорію, яка описує зокрема мнемонічну інсталяцію “Театр пам’яті”. Водночас Лукас Кранах дописує один із диптихів “Адам і Єва”. Картина через 400 років буде знайдена в Києві, де, послугувавши іконою в одному з ортодоксальних
монастирів, потрапить до Музею Ханенків, звідки буде вилучена комуністичною владою, і через європейські аукціони потрапить до Каліфорнії.

В 2022 році артисти Opera Aperta опиняються в пустому музеї, чистий простір якого розказує нам історію цієї війни та всіх попередніх війн. Музичні інструменти, тіні міфічних персонажів та голоси поступово заповнюють галереї та сходи палаццо, для того щоб зіграти містерію книги Буття – сім днів створення світу, що безкінечно повторюються. 13 кімнат музею перетворяться на 13 мізансцен політопічного “театру пам’яті” прогулянка яким буде нагадувати прочитання роману “Rauyela” Кортасара: блукаючи лабіринтами спогадів та звукових ландшафтів, крізь які можна потрапити в будь-який інший музей або театр світу, глядач створює власну драматургію опери, сповільнюючи час та деконструюючи історію.